Цього тижня меморіальні дошки полеглим землякам відкрили на фасадах двох шкіл Старокостянтинівської міської тергромади, де свого часу навчалися майбутні воїни.
Про це повідомляють на сайті міської ради
19 квітня у стінах Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 відкрили меморіальну дошку на честь Героя російсько-української війни і випускника школи Голуба Максима Вікторовича.
Народився Максим 4 квітня 1995 року в Старокостянтинові, закінчив школу №4. Потім навчався в Хмельницькому професійному ліцеї, проходив строкову військову службу в Національній гвардії України у місті Миколаїв. Від 4 грудня минулого року рідні втратили зв’язок із Максимом. Загинув старокостянтинівець під час виконання бойового завдання в районі села Білогорівка під Бахмутом на Донеччині.
На лінійці-реквіємі лунали слова вдячності, скорботи та стійкості від заступниці міського голови Ольги Троян і начальника управління освіти Анатолія Пасічника. Директорка школи Неля Мусат наголосила, що меморіальна дошка загиблому Максиму уже третя серед інших пам’ятних дошок на стінах школи. Класна керівниця Лілія Поліщук згадувала Максима як доброго, оптимістичного юнака, який любив футбол.
20 квітня у стінах Сахновецької ЗОШ І–ІІІ ступенів вшанували пам’ять земляка-односельчанина Карп’юка В’ячеслава Васильовича, який загинув у війні на Сході України, захищаючи цілісність нашої держави.
Солдат В’ячеслава Карп’юк був випускником цієї школи і на його честь відкрили меморіальну дошку.
Наш воїн-захисник народився 24 липня 1988 року у Сахнівцях. Ззростав веселим і слухняним хлопчиком. Завжди допомагав мамі й бабусі по господарству, любив бавитися з молодшими сестричками. А ще В’ячеслав був добрим, щирим, товариським і справедливим — завжди готовий прийти товаришам, однокласникам на допомогу. Після закінчення школи у 2005 році вступив до Старокостянтинівського професійного ліцею. Далі — служба у рядах Збройних Сил України в Ізмаїлі. У 2010 році одружився та став батьком.
Коли 24 лютого 2022 року увесь народ піднявся на захист суверенних кордонів нашої держави, В’ячеслав не зміг лишатися осторонь. Уже 27 лютого він став добровольцем Першого відділення Червоноградського Районного Територіального Центру 63 Оборонної Бригади.
А 5 вересня 2022 року життя воїна В’ячеслава обірвалося. Смерть настала від отриманих важких поранень внаслідок мінометного обстрілу противником позицій села Озерне на Донеччині.
Дружина В’ячеслава, пані Катерина, стала однією з ініціаторів сумного, але водночас величного заходу — відкриття меморіальної дошки Герою.
Директорка Сахновецької школи Надія Адамчук нагадала, що багато односельчан, випускників школи, стали на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення ворога на територію нашої країни. В’ячеслав здійснив подвиг справжнього патріота — віддав життя за Незалежність України. Його загибель — це невимовна втрата для родини, сім’ї, усіх нас.
Навічно його ім’я вписане в історію нашого закладу як воїна-Героя, — наголосила пані Надія.
Вшанували пам’ять полеглого героя: керуюча справами виконавчого комітету міської рада Наталія Шабельник, начальник управління освіти Анатолій Пасічник, староста Сахновецького округу Алла Яснюк.
Щемливий відгук у серцях присутніх знайшли слова сестри захисника Валентини Петлюк:
Уже восьмий місяць важка рана оповила нашу родину, вже восьмий місяць не телефонує лагідний син для мами, вже восьмий місяць не чують настановчі слова діти, вже восьмий місяць не чують слова підтримки сестри. Славко жив і мріяв про вільну мирну Україну. Я вірю і знаю, що його молоде життя пройшло не даремно, – сказала вона.
фото: сайт міста Старокостянтинова
