Микола Мельничук: «Я докладаю максимум зусиль для втілення усіх задумів на благо Старокостянтинівської громади»

Творити громаду, місто, село, старостат – пряма мова від працівників органів місцевого самоврядування різних посад та громадських засад

Реалії сьогодення досить непрості. Ми живемо у час історичних змін у різних векторах нашого соціального життя. Переживаємо за ситуацію в державі, у нашому місті, Старокостянтинівській громаді.
Та які б політичні та економічні, незвичні «коронавірусні» умови не склалися в країні, державний механізм повинен працювати, а влада повинна забезпечувати всі умови, щоб люди отримували все – без винятку: пенсії, зарплати, мали  можливість працювати, отримували гідну заробітну плату, з впевненістю дивилися у майбутнє, вірили у краще життя для своїх дітей.

Говоримо про владу – місцеву, чи не найбільше, – у черзі в магазині, на базарі, за святковим столом, при зустрічі із знайомими нарікаємо на погане життя, бо наша влада у нас на очах. Критикуємо, сваримо, не розуміємо, даємо поради та звинувачуємо. Не бачимо чи не помічаємо благ, котрі не просто звалилися нам на голову, а поступово з року в рік стеляться новими асфальтами, стадіоном європейського зразка, впорядкованим сквером, пам’ятниками,  відбудованими соціальними центрами,  залученими інвестиціями, дитячими садочками, новими тротуарами – прокладеними там, де їх зроду віку не було. Ми не  знаємо, чи не хочемо знати, скільки  сільських доріг, кладовищ та територій звільнено від стихійних хащів, скільки вулиць стали освітлюватись, не їдемо у сільський ФАП, не  миємо руки проведеною тільки за цей рік не лише холодною, а ще й гарячою водою, не ходимо, (вибачте) у туалет в приміщенні  сільської медичної установи (а не на вулицю – на холод), наші діти залишилися по селах у своїх, хай навіть малокомплектних школах – школи не закрили, а вчителів не скоротили у перший рік важкої і навіть дещо  болісної децентралізації. А, може, варто поговорити про тепло у школах, ФАПах , садочках, бюджетних установах,  а давайте поговоримо про ціну, котру платимо за це тепло. Ні,  ці дрібниці нам не потрібні, вони потрібні нашій владі.  Саме вони  отримують перший удар від проблематики життя, яка є в нашій громаді та досить серйозно вирішують ці проблеми.

 Отже, позиція місцевого самоврядування – бути з народом і відстоювати його інтереси, бути стабілізуючим інститутом влади. Тільки місцеве самоврядування може сконцентрувати всі ресурси задля розвитку громади в інтересах її жителів, аби зробити територію успішною і впізнаваною. Тому, дуже важливо, щоб завжди на рівні місцевого самоврядування працювали самовіддані люди – професійні і доброчесні.

З нагоди Дня місцевого самоврядування на запитання відповідає Микола Мельничук – Старокостянтинівський міський голова.

Кор.: Чим ця каденція відрізняється від інших попередніх, як характеризуєте рік повної, введеної у дію, децентралізації?

– Все не просто, надзвичайно багато упущено. На початку введення в дію децентралізації, з декотрими надто амбіційними політичними протистояннями ми втратили час і можливість отримати кошти від держави на формування структури, для розвитку різних сфер із Фонду регіонального розвитку. Разом із ОТГ Миролюбного та Старого Острополя ми разом втратили понад мільярд гривень. Сьогодні  усе це потрібно надолужувати, але вже  за кошти місцевого бюджету.  Перед самим об’єднанням громади практично усі сільські землі були розпайовані, а це, знову ж, знизило надходження до бюджету. Деякі сільські ради перед закінченням своєї каденції  прийняли рішення про звільнення платників від земельного податку, а отже  і ці кошти наразі втрачені. Утримання усіх старостатів лягло тягарем на плечі  бюджету громади.  Щоб утримати сільські школи, зберегти ФАПи, клуби, бібліотеки, дитячі садочки  потрібні значні колосальні кошти, але нам вдалося нічого не втратити і все  зберегти.  У більшості сіл у ФАПах ніколи не було проведено води, не було зроблено каналізації – водовідведення, установи просто перевели у  статус медпунктів, бо вимоги по утриманню не виконувалися. Не говоримо  уже про пандуси, не було елементарного – у XXI столітті – води і туалету. Більшу частину даних робіт виконано, у наступному році закінчимо. Хочу, щоб у кожному селі був медик, над цим теж працюємо. Люди мають бути забезпечені медичними послугами. Мрію і вірю, що відродимо село за 2-3 роки. Наразі працюємо над удосконаленням роботи системи харчування у школах. Бо, ця  система – вона не придатна для сучасного життя.

Болюча тема енергоносіїв, точніше кажучи – їх вартості – тягар непід’ємний, та ми із цим теж впоралися – жодна соціальна установа, школа чи ФАП не залишились без тепла та електроенергії. На сьогодні проблем із цим немає.

 Далі – малокомплектні школи: дуже, повірте, стараємося їх втримати, але окремі школи не просто малокомплектні, там взагалі немає дітей – у Решнівці, Губчі, Лажевій. Гряде реформа в освіті, яка, до речі, для мене є дивною, але навіть у цьому ракурсі ми проаналізували народжуваність  у даних старостинських округах, де є діти від 0 до 6 років  –  там, де будуть наповнюватися класи – школи залишаться, де немає, вибачте,  – хочеш не хочеш – школи не стане. Будемо обговорювати ці питання із батьками, вчителями, жителями старостатів як діяти надалі. Я особисто категорично проти закриття шкіл, але маємо такі реалії сьогодення.

Роботи, котрі ми запланували по капітальних видатках у цьому році змушені були призупинити. Це ремонт школи  у Мацевичах, клуб у Мацевичах, у Пеньках , садочок, дорога  у Григорівці, ремонт центральної вулиці у Старокостянтинові та ряд інших об’єктів. Змушені, бо надто дороговартісно платимо за енергоносії. За Меморандумом, котрий підписаний між урядом, Нафтогазом України та місцевим самоврядуванням – громади, які мають фінансову спроможність вищу коефіцієнту 0,9 виділяють кошти за енергоносії з місцевого бюджету. Громади з нижчою спроможністю отримують субвенцію із державного бюджету. Ось так, за те, що ми  добре працюємо, піднімаємо економіку отримуємо таку  «подяку». У цьому році потрібно 32 млн грн, щоб різницю у тарифах проплатити,  а в наступному 68 млн грн – це дуже значні кошти для бюджету громади, при тому, що на наступний рік ми передбачаємо 563 млн власних надходжень. Тільки  в освіті –  на утримання, енергоносії, заробітну плату технічним працівникам потрібно 265 млн грн. Просто мусиш сідати і думати, як зменшити такі видатки.

Та є у нас і досягнення. Найближчим часом відбудеться  повний запуск роботи олійно-екстракційного заводу, а це 400 робочих місць, наповнення міського бюджету, успішно працюємо з інвесторами  заводу по переробці технічної коноплі, в наступному році розпочнеться  його будівництво. Успішно реалізується співпраця із Збройними Силами України. Відбувається нарощення потужностей на заводі «Мегатекс Індастріал».  Ряд формувань, котрі ввійшли до оподаткування в користь місцевого бюджету теж активно працюють.  17 грудня ми розглянемо бюджет на 2022 рік, я думаю це окрема тема для наступного інтерв’ю. Наразі, проводиться доопрацювання.  За 10 місяців виконання дохідної частини здійснено на  100%, але ще маємо листопад і грудень із великим навантаженням по коштах. Постараємося завершити рік успішно. Вважаю, що за цей рік зроблено дуже велику роботу, ми стабілізували ситуацію по реформуванню, по проходженню змін – складних і обтяжливих. Нас критикують за великий штат працівників.  Робота працівників була необхідною, щоб, насамперед усю документацію по старостинських округах привести у відповідність. Поступово буде проходити оптимізація. Із 360 штатних одиниць залишиться 330. Ми не просто звільняємо наших працівників, забезпечуємо  реальними місцями працевлаштування на інших підприємствах чи установах, організаціях. Люди не будуть кинуті напризволяще зі своїми проблемами.

Кор.: Що ви вважаєте своїм головним досягненням в житті, а що найбільшою помилкою?

– Найбільше досягнення, насамперед у тому, що місто стало сучасним, економічно розвиненим і  має великий потенціал розвитку економіки – це те, чого я прагну найбільше. Хочу здійснити реалізацію проєктів будівництва парків, другої черги стадіону, продовжити  будувати дороги і у місті, і у сполученні між населеними пунктами, які складають понад 700 км по громаді  і т. д – прагну –  зробимо.

Які помилки? Вони звичайно є – хто не працює, той не помиляється.  Коли йшов на вибори, агітував за відповідні політичні партії – це не лише моя особиста помилка, можна сказати, вона – спільна. Особисті амбіції перевершили  суспільні і це призвело до деяких речей, які не надали можливості швидше розвиватися нашій громаді.  Усі ці кляузи, наклепи, обшуки, перевірки – прикро  говорити  про ситуацію із землями Міністерства оборони України. Землю у мішку ніхто не забрав. Її віддали учасникам АТО.  Якщо взяти у цілому, у місті землі немає, є лише у підпорядкуванні військових. Так трактують у деяких відділах Міністерства. Декларація земель безпідставна, тому що там вважають, що державні акти Міністерства оборони Радянського Союзу  мають вагу, але вони  не переведені у відповідність. Не я придумав закон про виділення землі учасникам АТО або ООС, людей потрібно забезпечити, а яким чином? Взяти бульдозера – знести пів міста і по новому його роздати чи віртуальні землі Міністерства оборони нехай і далі заростають чагарниками? Це абсурд. Неприємно та образливо. Роблячи велику справу для України, я прикладаю усі зусилля для того, аби Україна, відбулася і була потужною цивілізованою країною. Знаю, що майбутнє нашої держави належить місцевому самоврядуванню. 

Я вже не раз повторював, що міг би чудово, спокійно жити…, але, якби пристосовувався – місто не розвивалося такими темпами, як це є. Моя позиція завжди усім була зрозуміла: для потреб  громади – все по максимуму. При цьому, очевидно, хтось залишається незадоволеним.  Я докладаю максимум зусиль для  втілення усіх задумів на благо  Старокостянтинівської громади. Не потрібно бути важливим, а важливо бути потрібним.

Тетяна ОМЕЛЯНЮК

Подальше читання

Адміністративний збір

Адміністративний збір за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав справляється у відповідному розмірі від...

Січень 2022
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
%d bloggers like this: