Про те, якими бувають бактерії, навіщо їх досліждувати в лікарні, що можуть накоїти ці невидимі оку живі створіння і при чому тут антибіотики

Тетяна Михайлівна Вольська працює лікаркою-бактеріологинею у відділі клініко-діагностичної лабораторії при КНП “Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня”. Вона та її колежанки не належать до тієї категорії медичних працівників, які безпосередньо рятують життя пацієнтів, які перебувають поруч із хворими, коли вони одужують. Але без їхньої роботи праця чи не усіх відділень лікарні при сучасному розвитку медицини була б неможливою.
Бактерії оточують нас скрізь. Якісь із них є небезпечними, патогенними, такими що викликають захворювання. Без інших людський організм просто не зміг би існувати. Оцим, невидимим оку, нашим сусідам по планеті Земля дають раду фахівчині лабораторії.

На даний час вивчено більше 10 тис бактерій. Але насправді їх значно більше. Бактеріологія вивчає будову, життя, властивості бактерій. До бактеріологічних захворювань належать: чума, холера, сибірська язва, туберкульоз, бутулізм, правець, менінгіт, ангіни, дифтерія, коклюш і кишкові інфекції. Усі ці хвороби – небезпечні, чи більш легкі – у сфері нашої компетенції. Коли, скажімо, влітку людина отримує діарею – ми розуміємо, “дякуючи” якому виду бактерій це сталося. Зараз готуємося до спалаху холери. Нехай би, звісно, ця біда нас оминула, але ми вже готуємося, проводимо заняття, поновлюємо знання.


Питання можливого спалаху холери набуло реальної загрози у зв’язку з війною в Україні. За даними деяких ЗМІ, на території окупованого рашистами Маріуполя вже розпочалася хвороба, яка зазвичай асоціюється з війною та антисанітарією. І хоча Старокостянтинівщина далеко від Приазов’я, фахівчиня радить не бути безпечними.

Хтось до когось приїхав у гості, пожили разом кілька днів – і маємо спалах, – говорить Тетяна Вольська. – У 1999 році був випадок: у Києві стався спалах дифтерії, а в одне з сіл нашого району приїхала зі столиці мама з дитинкою. Тоді вилягало все село. Цілий тиждень ми буквально жили на роботі, приймаючи пацієнтів з дифтерією. Спали по 3-4 години. Люди температурили, їх привозили “швидкі”… Важких хворих відправляли на Хмельницький, але ми першими брали в них аналізи, потім порівнювали з хмельницькими і вони співпадали.


Новітня зараза, яка тримала у страху всю планету – коронавірус – також додала роботи в лабораторії.


У нашій лабораторії ми виконуємо близько 20 щоденних досліджень. Ми відпрацьовуємо аналізи на мікрофлору і коли виділяється збудник, ставимо чутливість антибіотика. У кожної людини різне сприйняття антибіотиків: комусь допоможе пеніцилін, а комусь потрібно випробувати до 3-4 антибіотиків, аби знайти афективний. От ми й спрямовували лікарів, завдяки дослідженням аналізів, до яких антибіотиків у пацієнта краще сприйняття. Також ми маємо в лікарні інфекційне відділення, пологове, терапію, хірургію – скрізь, де є гнійні процеси, теж наша робота.


Свою біографію у медицині моя співрозмовниця розпочала у 1991 році в Кривому Розі на посаді завідувачки клінічної лабораторії. У Старокостянтинові почала працювати з 1998 року на посаді бактеріолога – чоловіка перевели по службі до нашого міста. Із вдячністю згадує Тетяна Михайлівна своїх колег, які стали мудрими наставниками – у Хмельницькій районній інфекційній лікарні працювала Бубляс Таміла Василівна, а в нашій ЦРЛ досі працює лаборанткою Побережняк Олена Дмитрівна, яка має вже понад 40 років стажу. Саме цих фахівчинь вона називає своїми вчительками у бактеріології.


Про свою роботу пані Тетяна говорить, що працюють вони у лабораторії з живою культурою. Також стежать за дотриманням стерильності, зокрема в операційних, аби не сталося біди з внутрішньолікарняною інфекцією. Переоцінити значення лабораторії для функціонування лікарні важко, вона просто нобхідна складова. Тож, Тетяна Вольська зазначає, що зробити їхню роботу ще більш ефективною могло б покращення матеріально-технічної бази лабораторії. Вона з тих працівниць, які віддані своїй роботі, покликанню, колективу. Коли декілька років тому їй пропонували перейти працювати… ні, не до іншого закладу, а в сусідній корпус в іншу лабороторію – вона відмовилася. Бо переконана, що якісно виконувати свою роботу можна, тільки цілковито зосереджуючи на ній увагу. А якщо розпорошуватися – то й результат буде не досконалий. А результати досліджень клініко-діагностичної лабораторії лікарні, справді, точні. Інколи аналізи дублюють у приватних лабораторіях із сучасним обладнанням, можливостями та реагентами. І точність – до 99 %.


З нагоди професійного свята моя співрозмовниця бажає собі і своїм колегам усіх тих життєвих благ, які зрозумілі та потрібні кожному з нас: миру, добробуту, розквіту нашій Україні і лагідних днів життя.

Нехай робота вдається легко і завершується вдячними посмішками пацієнтів. Нехай благословенними будуть наші дороги і кожен день надихає на нові справи, – говорить вона.


Ми вітаємо з професійним святом пані Тетяну, а в її особі усіх медиків, які чи на “передовій” порятунку пацієнта, чи в “тилу” – однаково виконують єдину функцію – збереження життя і здоров’я людини. Нехай сторицею повертається до вас усіх час, знання, небайдужість, фаховість, приділенні недужим, щоб кожне лікування завершувалася коротким, але всеосяжним “Дякую!”


Оксана РАДУШИНСЬКА
фото: з архіву Тетяни ВОЛЬСЬКОЇ

Подальше читання

Ефір 3.12.2022

Озвучені теми: із Херсона до Хмельницького курсує евакуаційний потяг; старокостянтинівчанок запрошують на курси самооборони; якщо ваші рідні попали...

Грудень 2022
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
%d bloggers like this: