Останньої суботи листопада всі ми вшановуємо світлу пам’ять жертв голодоморів – трьох спланованих москвою хвиль цілеспрямованого винищення українського народу. За жахливою статистикою 1932-1933-х років щохвилини від голоду помирало 17 осіб. Територія сучасної Старокостянтинівської громади входить до переліку регіонів, що сильно постраждали від геноциду. Тож багато наших колишніх земляків пухли від голоду, зазнавали утисків та приниження, як запис на “чорні дошки” чи репресій від ганебного закону про 5 колосків.
Днями сплинуло вже дев’ять місяців, як ті ж самі кремлівські кати знову намагаються планомірно знищити сучасний український народ, цього разу цілком відкрито й на очах в усього світу. Який би тиран не стояв на чолі московії, волелюбний та нескорений український народ був та лишається для нього кісткою в горлянці. Тому численні невинні жертви усіх голодоморів мають пряму аналогію з усіма загиблими від сучасної агресії та інших численних спроб стерти нас з лиця землі. І ми повинні пам’ятати їх, молитися за упокоєння їхніх душ, але разом із тим справедливо карати ворога, що крізь роки проніс нічим не вмотивовану ненависть до українців та всього українського. Запалить сьогодні свічку пам’яті й допомагайте нашим захисникам гнати рашистську сволоту назад у їхні болота.
З повагою, міський голова Микола Мельничук
