Шановні жителі Старокостянтинівської громади

Останні дні, напевне, одного з найважчих років для незалежної України та зокрема для Старокостянтинівської громади — так хочеться викреслити більшість того поганого, що сталося в 2022 й просто вірити у прийдешнє новорічне диво. Але, на жаль, повернути час назад не під силу нікому, як і зазирнути в майбутнє. Єдине, що відомо та підтверджено тисячолітнім досвідом: без вивчення й осмислення минулого марно сподіватися на подальшу кращу долю.

І саме сьогодні доволі знакова дата, аби це розуміння було більш глибоким. Саме 30-го грудня 1922-го року, рівно сто років назад, офіційно було створено радянський союз — «тюрму народів», хиже й антидемократичне утворення, що майже повністю поглинуло Україну після виснажливих та кровопролитних воїн. Ця подія має грандіозний вплив на сьогодення, навіть після тридцяти років з також офіційного моменту розпаду срср. Наш народ досі вбиває радянська зброя в руках рашистів, які прагнуть відродити бувалу «велич», свідомість багатьох наших земляків зашлакована справді потужною радянською пропагандою. Та хіба можуть згадки про дешеву ковбасу та смачне морозиво бути сильнішими, за навіть неприхований факт, що срср прагнув знищити національну свідомість та ідентичних кожного з поневолених народів? Як і факт, що зараз його правонаступник росія відкрито прагне знищити всіх українців та все українське — по суті, нічого не змінилося. І свідчення тому — геноцид українців на окупованих територіях та лінії бойового зіткнення, стирання артилерією та авіацією наших міст та сіл разом з їхніми мешканцями, ракетний тероризм, залякування дипломатів «кривавими посилками» та ядерний шантаж.

Але найгірше, коли ми самі чомусь відмовляємося визнавати роль зовнішнього ворога й шукаємо винних поміж себе. Звісно, так простіше: перекласти, скажімо вину за відсутнє світло на енергетиків, замість погодитися, що ракети рашистів розгромили нашу енергосистему, клясти торгові мережі за високі ціни, замість усвідомити, що вся промисловість несе шалені збитки й без непопулярного підвищення вартості просто зупиниться й не буде нічого. Нарікати на владу всіх рівнів, від Президента, особа якого за цей час, між іншим, стала одною з найвпізнаваніших у світі, до місцевих влад — приміром докоряти мені за облаштування персонального бункера із золотим унітазом чи інші, ще більш безглузді «вкиди», від яких водночас і смішно, і грішно.

Рік, що минає, показав незламність нашого народу, продемонстрував, що люди на місцях в критичних ситуаціях видають максимум власних можливостей. Наші воїни б’ються за кожен метр рідної землі, правоохоронці та ДСНС — захищають, рятують та допомагають, лікарі — рятують життя й відновлюють здоров’я, вчителі — дають знання й виховують, аграрії — сіють, жнуть і здобувають рекордні врожаї, комунальники — цілодобово роблять все можливе, аби було тепло, світло, з кранів текла вода, а довкола було чисто й охайно і так скрізь. Український народ здатний до неймовірної самоорганізації й в нашій історії чимало прикладів, коли московія вже добряче отримувала по зубах. Згадаймо похід Івана Мазепи, що міг стати останнім для мокшів, якби свої ж не зрадили гетьмана, згадаймо добу УНР, коли гідна відсіч також захлинулася від внутрішніх чвар. З рештою, пригадайте недавню Революцію Гідності, коли майже всевладного кремлівського сателіта разом зі свитою, народ відправив до господарів на ростовщину.

Цього разу ставки у війні набагато вищі, ніж за всі попередні часи, тож йти на поступки чи, боронь Боже, здаватися — просто неможливо. Вперше за всю історію московії, що увесь час цькувала наших пращурів й досі тероризує нас, є реальний шанс позбутися їхнього ярма та зазіхань. Ворог дуже сильний зброєю, різною технікою та живою силою, але слабкий духом, за зомбований фанатичною пропагандою та заляканий власним диктатором. Ми не сумніваємося у ЗСУ, довіряємо світовим партнерам, але майбутня перемога залежить від кожного із нас. І це не пусті балачки, бо тільки разом наш народ здатен подолати ворога не лише на полі бою, але й на інформаційному рівні, що надзвичайно важливо, на культурному та навіть побутовому. Адже скрізь у нашому суспільстві посіяні російські метастази та радянські рудименти, що вкупі працюють супроти нас. І мало не щодня нам докидають різних ворожих провокацій, що здатні легко розпалити внутрішню ворожнечу та породити розбрат. Тому, прошу вас, не допомагайте підступному ворогові, провертати свої плани. На жаль, я маю сумніви, що, приміром, моє покоління стане свідком цілковитого відродження. Але наші діти вже повинні жити у кращому світі, у розвиненій та незалежній державі.

Тому, як бачите, новорічне чудо насправді можливе й створити його можемо самі. Тому в переддень Нового року хочу побажати всім нам миру, добра, злагоди, здоров’я, щастя та перемоги. Вірю, що прийдешній рік стане для нас переламним на краще й наступні зимові свята всі ми зможемо відзначати як годиться — разом у сімейному колі, безтурботно та з впевненістю у завтрашньому дні!

Міський голова Микола Мельничук

Подальше читання

Ефір 27.01.2023

Озвучені теми: сьогодні Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, вашій увазі звернення керівництва Старокостянтинівської громади; хто і де має право...

Січень 2023
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
%d bloggers like this: