Жінка в армії чи в поліції нині – не дивина. Представниці прекрасної (не слабкої!) статі нарівні з чоловіками виконують усі функціональні службові завдання, залишаючись при цьому жінками – тандітними, чуттєвими, емоційними і усміхненими.
Яна Козак служить у Національній поліції 5 років. Разом із чоловіком виховують двоє дітей – чотирнадцятирічну Катерину і дворічного Владислава. Доглядати за молодшою дитиною, поки мама стежить за правопорядком у громаді, допомагає бабуся. Старша донька нізащо не хоче наслідувати приклад мами у виборі професії, зате чоловік підтримує прагнення дружини, попри те, що сам не пов’язаний із правоохоронною діяльністю.
https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-2120567307520288&output=html&h=90&adk=913915529&adf=4075918635&pi=t.aa~a.2693621974~i.3~rp.4&w=782&fwrn=4&fwrnh=100&lmt=1677151551&num_ads=1&rafmt=1&armr=3&sem=mc&pwprc=8090089185&ad_type=text_image&format=782×90&url=https%3A%2F%2Funas.news%2Fnews%2F4160-mriyala-staty-politseyskoyu-shche-zi-shkoly.html&fwr=0&pra=3&rh=196&rw=782&rpe=1&resp_fmts=3&wgl=1&fa=27&adsid=ChAIgLrcnwYQlN2p-czrj9cnEj0AAXqgYUQ0j2QPi1xXqXfRQjWgwHhk25snbGVOPWom86XWCU4fjy98ruZWnmYHCX3gquWsNtRn1cUKwTNW&uach=WyJXaW5kb3dzIiwiMTAuMC4wIiwieDg2IiwiIiwiMTA5LjAuNTQxNC4xMjAiLFtdLGZhbHNlLG51bGwsIjY0IixbWyJOb3RfQSBCcmFuZCIsIjk5LjAuMC4wIl0sWyJPcGVyYSIsIjEwOS4wLjU0MTQuMTIwIl0sWyJDaHJvbWl1bSIsIjEwOS4wLjU0MTQuMTIwIl1dLGZhbHNlXQ..&dt=1677151551500&bpp=2&bdt=616&idt=2&shv=r20230221&mjsv=m202302160101&ptt=9&saldr=aa&abxe=1&cookie=ID%3D56e2506bafb7f9cd-22da510ab2cd0095%3AT%3D1655218576%3ART%3D1655218576%3AS%3DALNI_MZsacAievLQDhObPgMTTjlun95UEg&gpic=UID%3D0000074b85483904%3AT%3D1655218576%3ART%3D1677136064%3AS%3DALNI_MZaH1dToCIBEDnXkPLVG4KKvRrChA&prev_fmts=0x0%2C782x280%2C254x600&nras=2&correlator=8752308714426&frm=20&pv=1&ga_vid=583427589.1661000800&ga_sid=1677151551&ga_hid=1565079303&ga_fc=1&u_tz=120&u_his=25&u_h=720&u_w=1280&u_ah=680&u_aw=1280&u_cd=24&u_sd=1.5&dmc=8&adx=85&ady=1874&biw=1225&bih=579&scr_x=0&scr_y=0&eid=44759876%2C44759927%2C44759842%2C44777877%2C31071870%2C31072436%2C31072532&oid=2&pvsid=1593153070052118&tmod=511594432&uas=0&nvt=1&ref=https%3A%2F%2Funas.news%2Fnews&fc=1408&brdim=0%2C0%2C0%2C0%2C1280%2C0%2C1280%2C680%2C1240%2C579&vis=1&rsz=%7C%7Cs%7C&abl=NS&fu=128&bc=31&jar=2023-02-23-10&ifi=5&uci=a!5&btvi=2&fsb=1&xpc=rq0MRvlVBQ&p=https%3A//unas.news&dtd=7
Моя співрозмовниця – службовиця групи реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 (м. Старокостянтинів) ГУ Національної поліції України у Хмельницькій області.
Я хотіла служити в поліції (тоді була міліція) зі школи, – розповідає пані старша сержантка. – Оця мрія виникла, коли навчалася приблизно у класі третьому. Навіть у шкільному випускному альбомі мені написали побажання: “Будеш хорошим міліціонером – не забувай нас!”
Першу вищу освіту – психологині – Яна здобула в Міжрегіональній академії управління персоналом у Хмельницькому. Згодом була Академія внутрішніх справ у Києві. Паралельно – народження дітей, декретні відпустки… Але мрія служити в поліції не полишала. Відтак, пройшовши відбір, вона стала частиною правоохоронної системи України і, зокрема, Старокостянтинівщини.
Кор.: У чому специфіка діяльності групи реагування патрульної поліції?
Ми виїзджаємо на всі повідомлення, які надходять на лінію 102 і працюємо по дотриманню безпеки дорожнього руху, – стисло відповідає вона.
Тобто, усі сварки, бійки, ДТП, п’яні розбірки, трупи – сфера діяльності пані поліцейської та її напарників. Коли прошу Яну пригадати момент небезпеки чи страху під час виконання службового завдання, трохи розгублюється з відповіддю. Не тому, що таких ситуацій не траплялося. Тому, що кожен випадок (екстраординарний для цивільної людини) для неї – частина професійної діяльності. Авжеж, небезпечно, коли маєш справу з п’янізними дебелими дядьками, які влаштовують бійку з застосуванням ножа чи розколотої скляної пляшки. Утім, як наголошує моя співрозмовниця, головна мета – будь-які конфлікти вирішувати за допомогою слів.
Якщо людина адекватна, виважено себе поводить, то й спілкування відбувається спокійно. Якщо ж правопорушник не бажає чути і реагувати на наші зауваження чи прохання, то доводиться повертати його в межі правового поля, – говорить паліцейська.
Зазначає, що з початком “великої” війни в Україні частина населення стала більш виваженою, більш поміркованою. Хоча є й така категорія людей, які навпаки стали нахабнішими, вважаючи, що війна дає право не дотримуватися закону.
Щодо побажань нашим читачам, пані поліцейська наголошує:
Головне, щоб жити під мирним небом! Хочеться, щоб люди були поміркованими, щоб не піддавалися шахрайству. Зараз злочинці вдаються до різних хитрощів. Якщо раніше приходили на подвір’я п’яниці чи особи ромської національності і могли обікрасти, то тепер вони обдурюють в інтернеті, вигадуючи різні способи буцім “допомоги”. Важливо дотримуватися правил дорожнього руху, аби не травмуватися і не гинути на дорогах. Якщо людина не дбатиме про себе, то чи варто сподіватся, що про тебе подбають інші? Але, повторюся, найголовніше – переможний мир. Щоб виховувати діток, будувати плани на майбутнє, працювати на роботі, яка, як у мене – омріяна з самого дитинства, і прагнути кар’єрного росту. Ми – розумні, сильні люди. І все у нас має бути добре!
Оксана РАДУШИНСЬКА
фото: Петра РАДУШИНСЬКОГО і з особистого архіву Яни КОЗАК
