У Великому Чернятині створили сімейну молочну ферму

У будь-якому бізнесі треба ризикувати та багато працювати, але ж при цьому важливо отримувати задоволення від того, що робиш. Агробізнес – тема взагалі виняткова, тим паче, напрямок тваринництва. Але для когось ця справа – захоплююча, не зважаючи на усі перипетії, і навіть, коли рентабельна тільки у бізнес-плані. Звичайно є ті, хто каже: «У нас тваринництво збиткове», але вони просто не готові займатися ним вдень і вночі, бо це робота особлива, яку ти не можеш залишити бодай на пів доби, чи вирішити сьогоднішні проблеми завтра або через тиждень. Тваринництво – галузь, де розслабитися неможливо. Це дуже великий об’єм роботи. Бо одна справа в агрономії, коли навесні посіяв, а збираєш восени, (хоча взимку теж роботи вистачає із механізмами та системою – “Підраховуй зароблене, інвестуй у техніку, добрива на наступний рік, впорядковуй документи, плати зарплату)”. Та все ж ферма – це цікавий організм, щоденна робота, що точиться кожного дня упродовж усього року. Та уся ця преамбула не для сталих господарів, котрі «не один пуд солі з’їли» у молочному бізнесі. А що, хіба є новачки у цій справі на Старокостянтинівщині? З гордовитим піднесенням відповідаємо: «Є!»
Малі, сімейні ферми, кооперативи на разі – це шляхи розвитку галузі сільського господарства. І у нас, в селі Великий Чернятин, така форма господарювання з’явилася. З’явилася нещодавно, лише влітку побудували ферму з молочним блоком та складом для кормів. А у листопаді завезли корів та нетелів – але яких! – 12 голштинок, з них 8 нетелів на 4-5-му місяці тільності, всього у господарстві 24 голови ВРХ.
У громаді це – перша сімейна ферма. Павло Стралковський – господар сімейної молочної ферми «Екоеліта» молодий, амбіційний, бізнесово сміливий, а ще відданий своєму захопленню, він впевнений у тому, що його агробізнес у тваринництві та власній переробці молока – відбудеться і це хороша можливість поєднати самозайнятість із заробітком. За переробку відповідає мама, а з заготівлею кормів улітку – батько та брат.


А, втім, ще збудували корівник – лише своїми силами, системи автопоїння, водовідведення, септики, вентиляційну систему і всі інші тонкощі фермобудівництва – самі, розібралися з доїльними апаратами та встановили новенький охолоджувальний танкер для молока.
Інвестовано у матеріали та техніку не одну, зароблену Павлом у іншому бізнесі, тисячу гривень, проте господар впевнений, що все окупиться за 2-3 роки. Щодо реалізації молока у ферми родини Стралковських уже налагоджено процес збуту. 150 літрів молока щоденно від сімейної ферми переробляється у сир, сметану, масло вершки. Продукцію продегустували, охочих купувати домашнє, екологічно-якісне – чимало. На даному етапі усі Стралковські важко працюють, але не без амбіцій.
Реалізація таких проєктів збільшить виробництво молока та зайнятість населення села. Цілі та завдання інвестування в створення сімейних молочних ферм – зупинити занепад села і молочної галузі завдяки створенню молочних ферм сімейного типу. У цьому впевнений Старокостянтинівський міський голова Микола Мельничук. Очільник громади цього дня, разом із радником міського голови Георгієм Мудриком та заступницею міського голови Валентиною Камінською ознайомилися з роботою сімейної ферми.


-У великому пріоритеті органів місцевого самоврядування сприяти розвитку сімейних фермерських ініціатив уже започаткованих у нашій громаді. Проблема занепаду молочної галузі стоїть дуже гостро, наразі держава пропонує дотаційні гарантії – варто ними скористатися. На місцевому рівні допоможемо з усіма проблематичними питаннями. Сьогодні ми маємо реальний приклад зародження бізнес спрямування нового сільськогосподарського проєкту. Створення сімейних молочних ферм в об’єднаній громаді – чудовий шанс відродити село, поступово розвивати у ньому фермерство та кооперацію. Приклад цієї родини можуть наслідувати інші. Те, що в громаді створюються молочні ферми показує: люди зрозуміли, що можна заробити і тут, працюючи на рідній землі, – зазначив Микола Мельничук.


У планах родини – побудувати крафтову сироварню та розширити господарство щодо кількості поголівя корів до 50-70 голів та збільшити кількість виробленої молочної продукції.
А проблеми, звичано, є.
Павло розповідає, що для того, аби створити власну ферму, насамперед, потрібно мати поля хоча б до 10 гектарів, щоб прогодувати корів. Власної землі у Стралковських немає і цього року, готуючись до купівлі нетелів, потрібно було подбати про сировинну базу кормів. Тому у Чернятині збирали шматками людські городи, земельні ділянки аби посіяти збіжжя і отримати повноцінний раціон своїй господарці. Наразі Павло Стралковський просить аби йому виділили земельну ділянку під ведення особистого селянського господарства. Вирішувати мають депутати. Люди мають величезну надію на депутатську лояльність та розуміння ситуації.


-Якщо зробити усе своїми силами та руками, без затрат на найманих працівників, – це, звичайно, скоротить витрати, а втім, у моєму варіанті з побудовою корівника «з нуля» разом із вартістю нетеля – голштино-фриза з відповідною документацією (2 200 євро за голову з ПДВ) увесь проєкт стає приблизно у 4 200 євро за готове, разом із коровою, стійло-місце. Недешеве і обладнання, його ми намагалися придбати дешевше та зрозуміли, що на цьому економити не можна. Економили лише на роботі, виконаній власними руками від проєктування до встановлення закупленого технічного обладнання. Звичайно, дешевше можна організувати, це коли реконструкція приміщення, а не з «нуля», корів можна придбати звичайних. Але я пішов іншим шляхом. Вважаю, це правильно. Голштино-фриз дає надій від 7,5 тонн за лактацію в рік. Голштин – ніжний, йому властивий делікатний догляд при гарному раціоні кормів. В агробізнесі, як і в інших галузях, спочатку всі вивчають один одного. Я теж відвідав подібну молочну сімейну ферму на Рівненщині, там отримують 11 тис тонн молока в рік з однієї корови. Тому впевнений – усе вийде, я створив кращі умови по догляду.
Чому цей бізнес? Мені завжди подобалася ця справа. Я справді люблю цю роботу – важку, виснажливу, повсякчасну. Відповідальність – величезна, уже звик. Не хочу їхати за кордон, працювати на поляка, англійця чи венгра, хочу тут працювати – на себе. Маю намір скористатися підтримкою державних дотаційних програм. Наша держава, слава Богу, задумалась над відновленням тваринництва малих форм господарювання. Я вивчаю ситуацію. Держава почала обертатися обличчям до фермерів і допомагати для них. Треба шукати можливості та мудро їх використовувати. Це дуже важка праця і перед тим, як хтось захоче займатися цим, то хай пару раз подумає, бо це не є простий і легкий бізнес. Але ми не шкодуємо. Інвестували все для того, щоб наше молоко було екстракласним!


Тетяна ОМЕЛЯНЮК
фото: авторки

Подальше читання

Обстеження території громади

 Спеціалістами відділу з питань охорони, раціонального використання природних ресурсів та благоустрою виконавчого комітету міської ради з 17 по 21...

Адміністративний збір

Адміністративний збір за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав справляється у відповідному розмірі від...

Січень 2022
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
%d bloggers like this: