Удруге за два тижні представники волонтерської організації міста Мюнзінген, що в Німеччині, привезли гуманітарну допомогу на Старокостянтинівщину

Місцева пожежна команда, будинок-інтернат для літніх людей, військовий шпиталь, переселенці і школа – німецькі благодійники охопили допомогою різні категорії людей.

Уродженка села Григорівка Майя Сироватська, яка вже близько 30 років проживає у Німеччині, має там родину і хорошу роботу, не змогла з початком великої віни в Україні обмежитися лише перерахуванням коштів на благодійні рахунки. Тому вдруге за місяць, разом із Сашою Фрай та іншими однодумцями, які на волонтерських засадах погодилися їхати водіями і супроводжуючими вантажних “бусиків”, прибула до країни, яка виборює своє право на життя. Варто зауважити, що минулого разу німецькі благодійники надали гуманітарну допомогу виробами медичного призначення та лікарськими засобами для Старокостянтинівської багатопрофільної лікарні. Цього разу вантаж значно більший і різноплановий.
Чималий арсенал засобів пожежогасіння, спецінструмент та спецодяг передали місцевій пожежній команді села Зеленці. Вантажу – на тисячі доларів. Утім німці, після звернення волонтерів, віддали усе безкоштовно. Про потреби сільского підрозділу пожежників німецькі благодійники довідалися під час минулого приїзду. Вдалося зібрати і привезти необхідного навіть більше, ніж планували.


Наступний пункт призначення – Самчиківський будинок-інтернат для громадян похилого віку. Задля покращення побутових умов проживання стареньких і полегшення умов праці персоналу будинку-інтернату, благодійники привезли дві морозильні камери, телевізори, побутову і кухонну техніку, одяг. А ще закупили крупи і цікор, олію і апельсини, приготували кожному мешканцю інтернату індивідуальний пакуночок, де – рушничок, чай, солодощі.


Не залишилася поза увагою і медична галузь – Старокостянтинівський шпиталь отримав медичні препарати, засоби та устаткування, потрібне для роботи.
Чимало потрібного передали для рідного села Майї Сироватської: у Григорівку привезли одяг, продукти харчування, солодощі, засоби гігієни, які розподіляють поміж внутрішньо переміщеними родинами і місцевими сім’ями з категорії багатодітних і малозабезпечених.


Окрім матеріальної складової, ця гуманітарна місія німців містила і моральну, емоційну. Українські діти, які з початком повномасштабного вторгнення росії на українські землі стали біженцями в Німеччині, зокрема у місті Мюнзінген та сусідніх містах, на великому плакаті залишили відбитки своїх долоньок у національних кольорах. Цей плакат привезли у Григорівську школу. Місцеві учні навзаєм передали своїм одноліткам, а також усім, хто допомагає Україні, свої вироби хенд-мейд, малюнки, великий паперовий глобус мирної планети Земля.

Коли вранці 24 лютого мені зателефонувала сестра і сказала, що Україну бомблять – я не знала, що робити і чим зарадити, – говорить Майя Сироватська. – Почепила у себе на роботі на стіні прапор України. Це було емоційно. Це перше, що спало на думку. І тоді люди почали нести мені гроші, аби передати в Україну, приносили допомогу. Це була справжня хвиля підтримки від звичайних німців.


Аби діяти у межах законодавства, Майя з кількома однодумцями зареєструвала благодійну організацію. Нею керує Майїна донька Маріна. Волонтери організовують акції і благодійні ярмарки – ліплять вареники, печуть коржики, фарбують крашанки – усе продають, а отримані кошти конвертують у закупівлю необхідного. Чимало товарів німці і німецькі організації віддають безкоштовно. Окремий аспект діяльності – розміщення біженців з України. Усі вони, за словами Майї Сироватської, поселені в окремих квартирах, мають соціальну підтримку від держави і право проживати на території Німеччини упродовж трьох років. Повернутися додому українці можуть будь-якої миті, ніхто не обмежує їх у цьому праві.

Я вже другий місяць цілодобово займаюся волонтерством і не ходжу на роботу, – говорить Майя. – При цьому дирекція підприємства не звільняє мене, не відправляє у відпустку і продовжує нараховувати середню зарплату. Вони розуміють, що на моїй Батьківщині війна. Вони розуміють, що є не можу залишатися осторонь цієї біди. Оце моя відповідь на те, чи підтримують німці українців.


Благодійники планують укотре повернутися до України з наступним гуманітарним вантажем уже найближчим часом.


Оксана РАДУШИНСЬКА
фото: Петра РАДУШИНСЬКОГО

Подальше читання

Ефір 25.05.2022

Озвучені теми: Начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій ГАМАЛІЙ тезово розповів про події та про те, чим наразі живе...

Травень 2022
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
%d bloggers like this: