Поки оскаженіла росія напередодні їхнього “побєдобєсія” покриває Україну ракетними обстрілами і раз-по-раз лунає сигнал повітряної тривоги, ми, разом з усією Європою та світом, схиляємо голови перед пам’яттю полеглих у Другій світовій війні і віддаємо шану ветеранам, які досі живуть поруч з нами.
Сьогодні представники двох громадських організацій – “Учасники АТО міста Старокостянтинова” і “Творча сотня “Рух до перемоги” – навідалися до ветерана тієї війни Івана Антоновича Чайки. Разом з родиною він проживає у Старокостянтинові, є почесним громадянином рідного міста. У лютому 2022 року зустрів своє сторіччя.
Вісімнадцятирічним юнаком пішов Іван Чайка на війну. Зазнав поранення. Пройшов 1 Український фронт, Сталінградський фронт, Південний фронт, служив у 11 гвардійській морскій стрілковій бригаді, 16-ій та 78-й штурмових інженерно-саперних бригадах. Дійшов до Берліна. Був учасником Параду Перемоги 1945 року в Москві. А після війни 47 років пропрацював на Старокостянтинівському цукрозаводі.
Попри поважний вік, Іван Антонович має світлий розум і добру пам’ять. Усім серцем вболіває за Україну, цікавиться новинами з фронтів сьогоднішньої війни і наголошує, що у 1945 перемогла не росія, а весь союз у його багатонаціональності.
Тоді в окопах поруч були українці, росіяни, грузини, татари, вірмени, казахи, молдавани… Словом, усі воювали, – пригадує ветеран. – Майже половина командного складу була з українців.
Натомість голова організації Учасників АТО Старокостянтинова Сергій Жмурко провів паралель із сьогоднішніми воєнними подіями, коли проти російського агресора поруч з українцями воюють представники різних країни як ближнього, так і дальнього зарубіжжя.
Тоді ви усі боролися за спільну ідею – пемогти фашизм. Тепер вже нашому поколінню доводиться воювати проти рашизму, – зазначив він.
Спростовує ветеран і російський наратив про те, що в Другій світовій війні союз переміг без допомоги США.
У нас все було американське: машини, зброя, їжа. А потім їх зробили ворогами… Тепер Україна показує всьому світові приклад нашого незламного духу.
Іван Антонович та його родина не просто вболівають за перемогу України, а й докладають зусиль, аби її наблизити. Нещодавно родина Чайок зі своїх пенсій передала гроші на закупівлю ліків для військовослужбовців. Внук ветерана – учасник АТО, натепер знову в строю. А правнучка, яка навчалася за кордоном, із початком повномасштабних воєнних дій рф на території нашої країни гуртує навколо себе людей і збирає волонтерську допомогу.
Спілкуючись із ветераном і його родиною, подякували йому за життєву мудрість, за те, що відстояв країну в тій страшній війні, а згодом, працюючи без вихідних і за мізерну заробіну плату, підняв країну з руїн.
Тепер мусимо й ми відстояти своє право на життя, знищити реінкарнований фашизм і відновити нашу країну. І ми зможемо! Бо їхня цінність – міфічний “Безсмерний полк” з портретами чужих дідів на палках. А в нас – пам’ять про рідних дідусів-прадідусів і шана до справжніх переможців!
Оксана РАДУШИНСЬКА
фото: Петра РАДУШИНСЬКОГО
