Із 6 по 11 серпня місто Тампере, Фінляндія, приймало Чемпіонат Європи серед юніорів 2006 року народження і молодших. За збірну України виступали 49 легкоатлетів і легкоатлеток. Це спортсмени, які виконали необхідні європейські нормативи.
Про результати цього спортивного свята ми вже повідомляли. Зокрема про високі, хоч і не призові, місця у спортивній ходьбі Романа Горбачова, який свого часу навчався в Старокостянтинівській ДЮСШ (тренер Олександр Вербицький) і Віталія Тарасюка – вихованця Заслуженого тренера України Володимира Гоняка.
Саме з Володимиром Гоняком поспілкувалися кореспонденти міського радіомовлення після повернення спортсменів із Фінляндії. Про шлях Віталія Тарасюка до цих змагань, про висновки і досягнення, про плани і перспективи – далі в інтерв’ю.
Кор.: Володимире Михайловичу, перед Фінляндією була Північна Македонія. Розкажіть про цей старт.
Так, ми з Віталіком тільки приїхали з Північної Македонії. Там на дистанції 5000 метрів Віталік став бронзовим призером. По рейтингу ми їхали четвертими, знали свої сили. Знали також хто як іде. Розуміли, що наші суперники – італієць та іспанець будуть іти в звичних для себе кліматичних умовах. При температурі +35 градусів ми не розраховували на 1 та 2 місця. Та й хлопчики були старшими за Віталіка, тому ми реально претендували на 3 місце. Яке й вибороли, обігнавши ірландця, який по рейтингу – вище за Віталіка.
Якби ми трохи додали на останніх кілометрах, могли бути другими. Але перед нами стояло завдання першими здобути медаль для команди України з легкої атлетики. Адже у попередні два дні змагань українські легкоатлети не вибороли жодної медалі.
І ось наш початок дав результат! У загальному збірна України здобула 4 нагороди. З-поміж 48 країн та ще однієї – «нейтральної» білорусі – ми посіли 20 місце. Цей успіх дуже вагомий!
Коли повернулися до Києва, нас зустріли в Олімійському комітеті молоді і спорту. Усіх призерів нагородили іменними грамотами. Організували фуршет, на якому ми мали змогу поспілкуватися, вони подякували. Після цього повернулися додому.
Кор.: Путівку на Чемпіонат Європи Віталій здобув на змаганях у Луцьку?
Так, до цього у Луцьку ми виступали на Чемпіонаті України серед юніорів і виконали норматив для участі в Чемпіонаті Європи серед юніорів у Фінляндії.
Постало питання: їхати, чи ні? Тому що були заявлені хлопчики старші нього на 3,5 роки. Уявіть, це 20-річні спортсмени, а Віталіку ще немає 16 років. Та все ж вирішили поїхати.
Виступати потрібно було на дистанції у 2 рази довшій, ніж ми звикли – 10 км. Підготовки до цієї дистанції ми не мали. Впродовж двох днів ми легенько розминалися і вирішили іти на особистий результат. Бо в Луцьку на Чемпіонаті України Віталік не вклався в 45 хв, а там вирішили піти на кращий результат.
Дистанцію йшли 26 учасників (було заявлено 28, але 2 учасників не з’явилися на старт). У Віталіка не було досвіду на такій відстані, але він показав дуже гарний результат – 13-те місце з персональним рекордом – 44:25.97 хв.
Коли ми їхали на чемпіонат, Віталік був на 24 місці у рейтингу у цій дисципліні, а зараз – 13. Успіх цей дуже вагомий. Члени нашої делегації відмітили прогрес спортсмена. Ми на 47 секунд покращили свій власний результат.
Кор.: Які тепер перспективи, зважаючи на цей результат?
Якщо все буде добре, то через 3 роки можна сподіватися навіть на чемпіонство.
Кор.: Літо видалося активним на старти для вас і вашого вихованця. Восени не плануєте збавляти темп?
До кінця календарного року маємо ще є 2 старти: в кінці вересня у Львові для спортсменів 2008-2009 років народження, це Чемпіонат України серед ДЮСШ і спеціалізованих спортивних шкіл. А в жовтні Чемпіонат України з спортивної ходьби, м. Івано-Франківськ. Будемо вирішувати, чи брати участь у цих чемпіонатах, чи зосередитися на підготовці до наступного року. У 2026 році заплановані юнацькі Олімпійські ігри, де братимуть участь легкоатлети 2009-2010 років народження. А це – вікова категорія Віталіка.
Звісно, сподіваємося на підтримку і допомогу від спонсорів і влади, аби наш легкоатлет якнайкраще міг представити і Старокостянтинів, і Україну.
Володимир ГЛАДУН, Анастасія ГЛАДУН, Оксана РАДУШИНСЬКА
Фото: Анастасії ГЛАДУН , НОК України, ФЛАУ, надані Володимиром ГОНЯКОМ
