Найближчої неділі, 17 вересня, в Україні відзначатимуть День рятувальника.
Цей день є професійним святом не тільки працівників усіх аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, інших спеціальних формувань, але його також відзачають громадяни, які зробили свій вагомий внесок у справу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту життя і здоров’я людей.
Нині всі рятувальники України підпорядковуються Державній службі з надзвичайних ситуацій, яка забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідацію надзвичайних ситуацій, рятувальну справу, гасіння пожеж, пожежну та техногенну безпеки, діяльність аварійно-рятувальних служб, а також профілактику травматизму невиробничого характеру.
Напередодні професійного свята рятувальників ми поспілкувалися з начальником комунальної установи “Аварійно-рятувальна служба” Старокостянтинівської міської ради Стапаном Полупаном, аби розпитати про спеціфіку діяльності цієї комунальної установи.
Отож, Аварійно-рятувальна служба Старокостянтинівської міської ради – це 2 пожежні команди (с. Самчики, с.Зеленці) і рятувальний пост на міському пляжі. До завдань пожежників входить гасіння пожеж, які виникають у населених пунктах громади, а рятувальники на пляжу стежать за безпекою тих, хто відпочиває на воді.
Кор.: Степане Петровичу які надзвичайні випадки траплялися цього року у площині вашої відповідальності?
Найперше пригадується день, коли прибігли хлопчики і повідомили, що їхній товариш, який не вміє плавати, пішов у воду і вже близько 5 хвилин вони не бачать його голови над водою. Тоді чергував рятувальник Віктор Бичков. Він пірнав хвилин 15-ть, поки знайшов ту дитину. Пізно звернулися по допомогу і багато людей навколо… А люди взагалі не реагують! Тут шукають дитину у воді, а інші поруч стрибають у воду і ні на що не зважають. Тоді не вдалося врятувати дитину. Інший схожий випадок завершився щасливо – рятувальник Борис Король дістав з води чотирнадцятирічого підлітка, поки той ще не встиг наковтатися води. Ви про це розповідали. Але такі ситуації трапляються мало не щодня. Наші хлопці постійно витягають з води дітей. Але у вихідні дні, коли на пляжі було по 300-400 людей і близько сотні у воді – за всіма не встежиш і всіх не побачиш. Повинні і люди бути відповідальними, дивитися принаймі за тими, з ким вони прийшли. А люди, які приходять відпочити на пляж, не звертають увагу на попередження щодо правил безпечної поведінки на воді, ігнорують зауваження. Непоодинокі випадки розпиття алкогольних напоїв, а потім – у воду, щоб освіжитися.
Кор.: Розкажіть про діяльність підпорядкованих вам пожежних груп.
Щодо пожежної служби, то звернемося до статистики. У 2021 році місцеві пожежні команди сіл Зеленці і Самчики гасили 19 пожеж. Кожна пожежа – це життя людей, їхнє майно. Важким видався 2022 рік. Почалася війна, мали серйозні пожежі на важливих об’єктах. Обидві команди залучалися до гасіння 36-ти пожеж. Скажімо, самчиківська команда гасила сміттєзвалище, яке біля них загорілося. Вилили туди 15-ть машин води. Це серйозна і небезпечна робота, яку люди сумлінно і якісно виконують. У цьому році самчиківська команда вже гасила 9-ть пожеж, зеленецька – 5-ть. Рік ще не закінчився, але ми сподіваємося, що ця тенденція збережеться і пожеж не більшатиме. Ведемо профілактичну роботу з населенням, роз’яснюємо, щоб не підпалювали стерню, бо з такого підпалу може постраждати і село, і ліс.
Кор.: Як проходить день рятувальника? З чого він починається?
Зміна караулу відбувається о 9:00. Люди заступають на добове чергування, їх не вистачає – хтось на війні, хтось виїхав. У мене зараз наявні чотири вакантні посади. Коли зміна заступає, разом зі зміною, яка здає чергування, роблять обхід пляжу і заступають на чергування. Зараз пляжний сезон уже завершено, але трапляються охочі напідпитку залізти у воду, та й рибалок побільшало. З усіма потрібно вести профілактичні бесіди.
Кор.: Степане Петровичу, давайте поговоримо про те, що вам вдалося зробити на своїй посаді.
Коли я розпочав працювати, то нам дали в оренду частину цього приміщення і гараж, сюди привезли не один КАМАЗ ґрунту, щоб підсипати, бо постійно тут стояла вода. Як тільки почав працювати в 2021 році в аварійно-рятувальній службі, у мене склалося враження, що років зо 20-ть ніхто цими рятувальниками не опікувався. Якщо у селах в пожежників ще було більш-менш нормально, то рятувальна служба на воді перебувала в плачевному технічному стані, ніхто не робив тут ремонтів. Зараз ви самі бачите як все є. Зробили новий вхід, провели ремонт, за спонсорські кошти поставили нові ворота в гараж, своїми силами загородили територію, звели альтанку, де ми зараз розмовляємо, посіяли чорнобривці, щоб росли замість бур’янів. Нам дали плитку бувшу у використанні і працівники власними силами проклали доріжки, засіяли траву. А ще є човен, який радили списати. Рано списувати! Знайшлася фарба, поремонтували його – він справно виконує свої функції. Закінчиться війна, будуть вільні кошти- купимо нового човна, а поки цей несе службу.
Кор.: Якими будуть ваші побажання з нагоди професійного свята?
Найголовніше, чого хочу побажати своїм працівникам, здоров’я їм та їхнім родинам. І звісно – миру всій нашій Україні.
Володимир ГЛАДУН, Тетяна ОМЕЛЯНЮК
фото: Володимира ГЛАДУНА
